Останні події 17 червня - Міжнародний день боротьби з опустелюванням
17 червня –
відзначається людством як всесвітній день боротьби з опустелюванням та
посухами. Цього року він проходитиме під гаслом: "Безкоштовної їжі не
буває! Інвестуй у здорові грунти!"
Саме 17 червня 1994 р. в м. Парижі
(Франція) була прийнята Конвенція ООН про боротьбу з опустелювання. Не
дивлячись на назву, Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням не стосується
процесу утворення чи розширення пустель як таких. Її метою є консолідація
світових зусиль для боротьби з різними видами деградації земель під впливом
природних та антропогенних чинників. Саме тому, в 2002 р. Україна приєдналася
до Конвенції (Закон від 4 липня 2002 р. №61-IV). Генеральна Асамблея ООН резолюцією від 19.12.2007
№62/195 проголосила Декаду ООН щодо пустель та опустелювання (2010-2020 роки, а
резолюцією від 20.12.2013 № 68/232 - 2015 рік Міжнародним роком грунтів.
Від стану земель значною мірою залежить
екологічна ситуація у Рівненській області. Найвищі показники сільськогосподарської
освоєності території мають центральні і південні райони Рівненщини. Ступінь
розораності сільськогосподарських земель значною мірою характеризує їх
екологічну стійкість. Розораність сільгоспугідь області досягає 70%. Крім того,
розорювання та інтенсивна експлуатація осушених органогенних і мінеральних
ґрунтів легкого гранулометричного складу призвело до активного розвитку
вітрової ерозії та інших негативних наслідків, адже в області знаходяться
значні площі осушених земель.
За останніх п’ять
років, починаючи з 2009 р., структура земельного фонду дещо змінилася - площа
сільськогосподарських угідь зменшилась на 3,4 тис. га, у тому числі, площа
ріллі зменшилась на 0,5 тис. га, сіножатей і пасовищ на 2,9 тис. га, перелогів
не змінилась. Натомість збільшилась площа лісів та інших лісовкритих територій−на
2,2 тис. га, забудованих земель - на 2,7 тис. га.
Потужними стабілізуючими компонентами
сучасних агроландшафтів, що забезпечують збалансоване функціонування
агроекосистем, є природні луки й пасовища. Питома вага сіножатей і пасовищ в області
становить 12,8 %. Проте слід зазначити, що після аварії на ЧАЕС саме поліські
пасовища і сіножаті зазнали найбільшого радіонуклідного забруднення і на цей
час продовжують залишатись найбільш критичними екосистемами, які потребують
застосування комплексу протирадіаційних заходів (реструктуризації
землекористування, спеціальних способів обробітку ґрунту, внесення підвищених
доз хімічних меліорантів, фосфорно-калійних мінеральних добрив і інших
радіопротекторів). Застосування протирадіаційних заходів дозволить зменшити
рухливість радіонуклідів та підвищити продуктивність і якістьурожаю сільськогосподарських
культур.
Існування територій та об’єктів
природно-заповідного фонду та розвиток екологічної мережі області покликано
забезпечити екологічну рівновагу в екосистемах, збереженню ландшафтів та
біоресурсів регіону. За останні 20 років площа природно-заповідного фонду в
області збільшилася більш ніж у 1,5 рази. Нині до нього входить 310 територій
та об’єктів загальною площею 181,5 тис. га, що складає 9,05 % від загальної
площі області. Проте в цілому спостерігається значне відставання у розвитку
системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду порівняно з країнами
Європи, де показник заповідності становить у середньому близько 15 відсотків.
Все більшої гостроти для області набуває забруднення навколишнього
природного середовища відходами виробництва і споживання. Нараховується понад
850 підприємств, установ і організацій, виробнича діяльність яких пов’язана з
утворенням промислових та побутових відходів. Обсяг накопичення відходів І-IV
класів станом на 01.01.2014 р. становить понад 28,2 млн. тонн, у тому числі
відходів I-IІІ класів небезпеки – 16,7 тис. тонн.
Серед
основних екологічних проблем, пов’язаних з утворенням та розміщенням
промислових відходів є накопичення 15,4 млн. т фосфогіпс - дигідрату − відходів
від виробництва фосфорної кислоти ПАТ „Рівнеазот” у відвалі площею 58,2 га та 117,6
тис. т азбестоцементних відходів ТОВ „Волинь-шифер” на площі 2,5 га.
Впродовж 2011-2012 рр. з території області вивезено на утилізацію
непридатних пестицидів в кількості 172,4 тонни. За результатами інвентаризації
станом на сьогодні в 11 районах області ще зберігаються залишки непридатних
пестицидів в кількості 47,4 т. Департаментом екології та природних ресурсів
облдержадміністрації направлено повторний запит на виділення коштів у 2014 році
до Мінприроди України на проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного
збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до
використання пестицидів і тари від них.
Окремо необхідно зазначити, що з с.
Шубків Рівненського району вивезено та передано на знешкодження відпрацьовані
люмінесцентні лампи, які були накопичені у складському приміщенні казарми
колишнього військового містечка. Вивезення відпрацьованих ламп
здійснювалось протягом 2012-2013 років за рахунок коштів обласного та
Рівненського районного природоохоронних фондів.
Основним способом
видалення твердих побутових відходів на сьогодні в населених пунктах області –
є їх захоронення на полігонах і сміттєзвалищах, що займають площу 122,1 га.
Більша частина полігонів перевантажена, практично на жодному з них не
знешкоджується фільтрат. Крім того, багато несанкціонованих сміттєзвалищ
засмічують довкілля і є основними забруднювачами ґрунтів.
Одним зі шляхів зменшення навантаження на довкілля та вирішення питання
поводження з відходами - є будівництво заводів з переробки твердих побутових
відходів. У 2013 році введений в експлуатацію завод з переробки
побутових відходів міста Рівне, що побудований на території Шпанівської
сільської ради Рівненського району. Однак, на даний час, завод тимчасово не
працює у зв’язку із не вирішенням питання щодо встановлення тарифу на переробку
сміття.
Для зменшення об’ємів накопичення побутових відходів на сміттєзвалищах в
містах Рівненщини запроваджується роздільне збирання твердих побутових
відходів. А саме, в місті Дубно збирання відбувається за 3
компонентами: пластик, скло, папір, в Острозі – за 2 компонентами: пластик,
скло, у Костополі за 3 компонентами: пластик, скло, папір.
|