Прес-релізи

Пластик і синтетика: такі корисні та шкідливі

Пластик і синтетика: такі корисні та шкідливі

Пропонуємо замислитися над такими питаннями: з яких саме матеріалів виготовлено більшу частину речей, що ми використовуємо у своєму побуті? З якої сировини і яким шляхом створено ці матеріали? (Трохи забігаючи наперед, пояснимо: мова піде про матеріали, отримані у результаті переробки викопного палива – нафти, кам’яного вугілля, природного газу тощо)!

Ми поговоримо про користь, яку має людина від використання цих необхідних у нашому побуті речей, а також шкідливі наслідки, що отримують людина й природа в кінцевому результаті. Поміркуємо й про те, що ми можемо робити, аби відбулися зміни на краще.

Отже, у процесі свого існування людство прямує шляхом розвитку – це природно і навіть добре. Здобуваючи нові наукові знання та використовуючи природні ресурси, людина покращує своє життя, у тому числі, й побут. Та є ціна, яку має платити людство за блага цивілізації.

На початку розмови звернемо увагу на два важливих питання й на те, що їх поєднує.

Перше питання – енергетика, найважливіша галузь життєзабезпечення. Сьогодні людство докладає значних зусиль задля розвитку відновлювальної енергетики, яка є безпечним і умовно безкінечним способом отримання та використання енергії (Сонця, вітру, гідроенергії). Але на теперішній час основним видом енергетичних ресурсів все ще є викопне паливо (нафта, кам’яне вугілля, природний газ, горючий сланець). Спалювання викопних видів палива призводить до викидів діоксиду вуглецю (CO₂) – парникового газу, що зберігається в атмосфері сотні років та здійснює найбільший внесок до процесу глобального потепління.

Друге питання стосується безпосередньо нашого побуту. Ми все більше звикаємо до комфорту, а досягнення хіміків та фізиків часто стають у пригоді для виробництва таких необхідних нам у побуті речей.

Що ж тут спільного з питанням енергетики? Звичайно те, що згадані органічні сполуки (нафту, вугілля, природний газ, сланці) людство використовує не тільки у якості палива, а ще й як сировину для отримання певних речовин, матеріалів та виробів, без яких ми вже не мислимо свого існування. Спільним є й факт заподіяння шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю людини: спалювання викопного палива забруднює атмосферу та прискорює глобальне потепління; матеріали, отримані шляхом переробки викопного палива – починаючи від процесу їхнього створення до утилізації – також завдають шкоди довкіллю та здоров’ю людини, та про це ми поговоримо трохи пізніше.

Давайте з’ясуємо, які саме речовини та матеріали людина навчилася отримувати шляхом переробки викопного палива.

Пластмаси, або пластики – матеріали, основою яких є природні високомолекулярні сполуки (полімери). Виключно широке застосування отримали пластмаси на основі синтетичних полімерів. Виробництво синтетичних пластмас засноване на реакціях полімеризації, поліконденсації або поліприєднання низькомолекулярних вихідних речовин, що виділяють з вугілля, нафти або природного газу, таких, наприклад, як бензол, етилен, фенол, ацетилен та інших мономерів. При цьому утворюються високомолекулярні зв’язки з більшим числом вихідних молекул. Це дійсно складний і тривалий процес, який відбувається на спеціалізованих підприємствах, що переробляють вугілля, нафту та газ.

За посиланням коротке відео, у якому наглядно показано процес отримання пластмаси у пробірці шляхом згаданої реакції поліконденсації за допомогою фенолу та подальшим додаванням води, формаліну та соляної кислоти.

Отже, пластмаса сьогодні є одним з розповсюджених та найчастіше використовуваних людиною матеріалів, дешевим і доступним. А механічні характеристики пластмас є настільки різноманітними, що важко перерахувати, що можна виробляти з цього матеріалу. Тверді й одночасно легкі пластмаси при необхідності можуть замінити собою метал (наприклад, у виробництві автомобілів). Пластмаси отримали широке застосування у виробництві електротехніки (завдяки діелектричним властивостям).

Але найпопулярнішими серед пластмас, мабуть, все ж таки є поліетилен (саме з нього виробляють пакети для пакування харчових продуктів, а також більшість пластикових пляшок) та полівінілхлорид – настільки універсальний пластиковий матеріал, що з нього виготовлено безліч побутових речей – від зубних щіток до стінових панелей.

З використанням продуктів нафтопереробки виготовляють такі тканини та матеріали, як нейлон (він має високу міцність), капрон (легкий і зносостійкий), акрил (схожий на вовну), лайкру (надає тканинам еластичності), поліестер (зберігає форму та майже не мнеться) та багато інших.

Компоненти, отримані у результаті нафтопереробки, використовують для виготовлення засобів побутової хімії (мийних засобів, фарб, розчинників), косметичних засобів (шампунів, фарб для волосся, помади), парфумів, зубної пасти, дезодорантів тощо.

Певні компоненти нафти знайшли своє застосування у фармацевтиці. Наприклад, фенол використовують при виробленні антисептиків, антибіотиків, заспокійливих та антигістамінних препаратів, навіть аспірину; деякі протимікробні препарати вироблено з аніліну.

Навіть до складу продуктів харчування входять перероблені вуглеводні – це знайомі нам барвники, загусники, ароматизатори. Штучний ванілін (замінник надто дорогого натурального) також виробляють переважно з нафтохімічної сировини.

Отже, оточені «синтетикою», ми, можна сказати, живемо у «пластиковому світі». І, на перший погляд, пластик – друг людини! Але заради справедливості давайте подивимося на негативні наслідки, що виникають у результаті використання людиною виробів з синтетичних матеріалів.

У 2019 році Центр міжнародного екологічного права – Center for International Environmental Law (CIEL) –опублікував звіт «Пластик і здоров’я» (повна версія звіту англійською мовою доступна на сайті CIEL).

Автори стверджують, що до недавнього часу дослідження стосовно впливу пластику на здоров’я людини були зосереджені на окремих процесах, товарах чи шляхах впливу. Але такий підхід є невірним, тому що в ньому не враховано складний вплив на наше здоров’я, що відбувається на всіх етапах життєвого циклу пластику: від видобутку та переробки нафти до виготовлення виробів з пластику та використання їх людиною, до забруднення повітря, води й ґрунту внаслідок безвідповідального поводження з пластиковими відходами.

Отже, розглянемо докладніше етапи життєвого циклу пластику з огляду на негативний вплив на здоров’я людини.

Видобуток і транспортування нафти й газу – сировини для виготовлення пластику – супроводжується виділенням токсичних речовин, що потрапляють до повітря та води у значних обсягах (бензол, леткі органічні сполуки та багато інших).

Переробка сировини і виробництво пластику супроводжується викидом у повітря канцерогенних та інших високотоксичних речовин (бензолу, стиролу, ПАУ).

Зазначені процеси спричиняють захворювання людини: онкологічні, хвороби нервової, репродуктивної, імунної систем, затримку розвитку тощо.

На етапі використання виробів з пластмаси, здавалося б, проблем не повинно бути, адже ми довіряємо виробникові перевірку якості та безпечності пластикового продукту. Але у звіті, наданому CIEL, зазначено, що у процесі користування пластмасовими виробами людина вдихає та проковтує велику кількість мікропластику та видів токсичних речовин, у тому числі, й речовин, що можуть мати канцерогенну дію, речовин, які можуть порушувати роботу ендокринної та серцево-судинної систем організму людини.

Щодо поводження з відходами у звіті зазначено: технології поводження з пластиковими відходами (спалювання, газифікація і піроліз) призводять до викиду токсичних металів (свинцю та ртуті), органічних речовин (діоксинів і фуранів), кислотних газів до повітря, води й ґрунту. Перелік можливих захворювань – такий самий…

Виходить, що існуючі технології переробки пластику ще далекі від досконалості. Та маємо надію, що винайдення безпечніших технологій – лише питання часу!

А поки що залучаймося до сортування сміття – щонайменше, це дозволяє повторно використовувати сировину, сприяє загальному скороченню виробництва матеріалів, у тому числі, й пластмас. Умови для здійснення процесу сортування в нашій країні вже склалися: у багатьох містах з’явилися контейнери для роздільного збору сміття зі спеціальним маркуванням для пластику, скла, паперу; працюють пункти прийому вторинної сировини; в Україні вже створені і працюють підприємства з переробки вторсировини, зокрема, й пластику.

Ще у 2016 році Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України запровадило Інтерактивну мапу, що надає можливість громадянам надсилати звернення з геоприв’язкою та фотоматеріалами щодо виявлених місць стихійних сміттєзвалищ. Далі відбувається доведення цієї інформації до місцевих органів влади, які відповідають за своєчасну ліквідацію таких об’єктів, та відображення інформації щодо статусу опрацювання конкретного звернення.

Важливий момент: ця мапа має зручний інформаційний сервіс, що дозволяє швидко визначити розташування найближчого пункту приймання вторинної сировини у кожному регіоні України. Щоб знайти необхідний об’єкт, потрібно під зображенням Інтерактивної мапи сміттєзвалищ знайти рядок «Шари» та обрати зі списку «Пункти прийому вторсировини». Позначення на карті змінять свій колір на синій, вам залишилося лише обрати серед них найближчий пункт прийому.

Загалом на мапі відображено понад 700 пунктів на всій території України, вказано контактні дані цих пунктів та надано перелік видів вторинної сировини, яку вони приймають (пластик, люмінесцентні лампи, батарейки, папір, скло тощо).

Отже, пам’ятаймо: змішані відходи – це сміття, а зібрані роздільно – це ресурси.

А наприкінці цієї статті ми пропонуємо вам замислитися: «Користь чи шкода?» кожного разу, коли п’єте мінеральну воду з пластикової пляшки або вживаєте в їжу продукт, що був загорнутий у пластиковий пакет. Врешті-решт, можна взагалі відмовитися від використання одноразового пластикового посуду, а у якості упаковки використовувати паперові пакети. За можливості, використовуйте пластикові ємності повторно. Вирушаючи до магазину, візьміть із собою текстильну торбинку. Відправляючи до сміттєвого баку вироби з пластмаси або одяг, виготовлений з синтетичних тканин, лише тому, що хочеться «придбати щось новеньке», пригадайте, що період розкладання таких речей становить сотні років, а їхня повторна переробка все ж таки має негативні екологічні наслідки. Будьте заощадливими, підключіть фантазію – старим речам можна надати нове життя.

І в очікуванні дій влади, скерованих на подолання пластикового забруднення планети, будь ласка, проявімо особисту відповідальність та екологічну культуру!

За матеріалами веб-сайту Екологія промислового краю